-Він приблизно на 1000 років старше Києва.
-Стамбул за часи свого існування встиг побувати столицею 4 рази: Римської,Візантійської, Латинської і Османської імперії
-Це єдиний у світі місто, розташоване одночасно і в Азії, і в Європі.
Стамбул по праву можна вважати столицею мечетей в Туреччині. Адже саме тут розташована найбільша кількість ісламських храмів, число яких на вересень 2018 року становить 3362 одиниці.

Детальніше тут

Легендарний собор Святої Софії побудували ще в 537 році у Константинополі (сучасний Стамбул).
Це був найбільший храм в християнському світі.
За часів Османської імперії собор поміняв свій статус на мечеть
А музеєм Айя-Софія стала в 1934 році при першому президентові Туреччини Мустафі Кемалю Ататюрку
10 липня 2020 року Державна рада Туреччини визнала указ Ататюрка незаконним і Президент Туреччини Ердоган передав Ая-Софію у власність Управління релігійних справ.

Детальніше тут

Стіни Сулеймание здатні вміщати до 5000 прихожан, що робить її однією з найбільш відвідуваних мечетей не тільки серед місцевих жителів, а й паломників-мусульман з інших держав. Також храм користується великою популярністю у звичайних туристів, і такий непідробний інтерес викликає не тільки чудове оздоблення споруди, а й розташовані тут гробниці султана Сулеймана I Пишного і його відомої коханої Роксолани.
Вже по фото мечеті Сулейманіє в Стамбулі можна зрозуміти, наскільки велично і урочисто виглядає релігійний комплекс. Висота головного купола становить 53 метри, а його діаметр сягає майже 28 метрів. Мечеть прикрашають характерні для ісламських храмів 4 мінарети: два з них витягнулися на висоту 56 метрів, інші два - на 76 метрів.
У східній частині Сулеймание розкинувся великий двір, всередині якого встановлені гробниці султана та його дружини Роксолани (Хюррем).

Детальніше тут

Побудована в 1348—1349 роках генуезцями, які захопили візантійські райони, башта слугувала як оборонне укріплення і мала назву «Башта Ісуса».
Своє нинішнє ім'я отримала за часів Османської імперії.
Після захоплення Султаном Фатіхом Мехмедом вежі у генуезців, він зменшив її розміри на 6,8 метра.
У період правління султана Мурада III (1514—1595) башта використовувалась як обсерваторія.
Згодом вона була закрита і перетворена на в'язницю.

Свою історію транспорт починає в далекому 1871 році, тоді ж і прокладалися перші маршрути, в тому числі і по вулиці Істікляль. До 1950-м популярність автомобілів зросла, а з нею прийшов в занепад громадський транспорт. Трамвайне сполучення по маршруту Таксим-Тюнель припинило свою роботу в 1961 році.
У 1989 році приймається рішення реставрувати вагони трамвая, що знаходяться в музеї і відновити його історичний маршрут по вулиці Істікляль, що стала на той час пішохідної.
До кінця 1990 року історичний трамвай вийшов на лінію і заволодів увагою приїжджих, ставши новим символом Стамбула.

У перекладі з турецької мови назва "Dolmabahçe" трактується як "насипний сад"
Долмабахче служив резиденцією останніх шести султанів Османської імперії
Примітно, що палацові кухні розташовуються за межами самого Долмабахче в окремій будівлі.
І цьому є своє пояснення: вважалося, що ароматні запахи їжі відволікають чиновників і султана від державних справ.
Тому в самому палаці кухні просто відсутні

Знаходиться на висоті більше 1000 метрів над рівнем моря. Цю місцевість можна назвати напівпустелею, адже вона майже позбавлена рослинності. Літо тут жарке та сухе, а зима прохолодна з різкими перепадами температури.
Звідки з'явилась така чудернацька назва?
Вважається, що вона виникла від перського слова «Katpatuka», що в перекладі означає «країна прекрасних коней». Хоча здавна тут шанували зовсім інших тварин, а вірніше сказати птахів. Голуби допомагали зрозуміти, що наближається ворог, адже за природою вони дуже лякливі. Для них створювали справжні птахівниці, розміщуючи їх на верхівках будинків і заманюючи до себе. Також вважалось, що пташиний послід є чудовим добривом для виноградників, а це мало неабияке значення, адже Каппадокія не могла похвалитися високою родючістю ґрунту.

Детальніше тут

Місцевість, де розташувалися ці кам'яні стовпи, називається Долина Пашабаг Pasaba Valley через те, що в ній з давніх часів вирощувався виноград. Тобто виноградник паші. Інша назва – долина ченців. Буцім-то колись давним-давно всередині кам'яних стовпів перебували церкви і келії, в яких проживали монахи.
Як і всі кам'яні стовпи в Каппадокії, вони утворилися після виверження мільйони років тому вулканів, коли лавові потоки застигли й перетворились на міцний базальт, під яким сховався м'який шар попелу, що перетворився в туф.

Долина Кохання
Якщо ви повернетеся з Каппадокії без знімків з цієї долини, друзі можуть сказати, що ви тут і не були. Долина любові Love Valley в Каппадокії за кількістю фотографій, я думаю, вже давно залишила позаду Стоунхендж
У Каппадокії багато красивих долин, але найцікавіша і популярна - Долина Любові. Чому? Та тому, що там стоять самі незвичайні скелі в цьому регіоні. Вони тут, в Каппадокії, в принципі всі незвичайні, але таких скель, як в Долині Любові, більше немає, напевно, ніде. Все-таки природа іноді вражає своїми творіннями.
Все, звичайно, красиво, але як утворилися ці химерні "грибочки"? Давайте розбиратися.
Офіційна версія свідчить, що раніше все це місце було під водою, крім верхівок, які з неї стирчали. Вода підмила нижню частину і згодом пішла, а скелі залишилися стояти на обточених ніжках.

У Аваносі Avanos тихо і спокійно тече життя, як гончарний круг. Місцеві ж гончарі крутять і крутять його не пришвидшуючи й не уповільнюючи, як саме життя. Ще хетти тисячоліття тому почали гончарувати з червоної глини, яку приносить ріка Кизилирмак Kızılırmak. На березі ріки гуляють гуси та качки, як гуляли й сто й тисячу років тому. Тут полюбляють ще одне таке ж древнє мистецтво – тчуть килими. Кажуть, що в Туреччині вони поступаються лише найстарішим майстерням в Кайсері.

Детальніше тут

Це одне з найбільших підземних міст в долині Каппадокія (на території сучасної Туреччини.
Було притулком для ранніх християн , які рятувалися втечею від релігійних переслідувань і навал арабів.
У стінах цього міста могли ховатися близько 15 000 людей. Каймакли пов'язаний 9-кілометровим тунелем з іншим підземним містом Каппадокії - Дерінкую. Вони відкриті для туристів з 1964 року.


Детальніше тут

Долина Іхлара (Ihlara Vadisi) - це кам'яний каньйон, що розділив рівнину на два «берега» подібно глибокого яру. Його протяжність - приблизно 14 кілометрів, а глибина - місцями до 150 метрів. Тягнеться каньйон від села Іхлара (Ihlara) до села Селіма (Selime). Посередині каньйону, між цими селами, знаходиться село Белисирма (Belisirma), яка розташовується власне на дні каньйону. По дну тече невелика каламутна річка Мелендиз.
Крім того, що долина Іхлара - дуже красиве і незвичайне природне місце, цей каньйон знаменитий тим, що 17 століть тому тут оселилися візантійські монахи. Працьовиті монахи вигризли собі в кам'яних стінах каньйону житла і церкви подібно до тих, що знаходяться навколо села в Гереме. В одному з джерел згадується, що населення каньйону в ті стародавні часи досягало 60 тисяч чоловік.

Selime Katedral, найвищий скельний монастир Каппадокії, - це пам'ятка, на яку слід було б звернути увагу.
Для початку все ж кілька дат: створення монастиря відносять до VIII століття, візантійського періоду Каппадокії. Пік популярності припав приблизно на VIII-XI століття, тоді монастир значно збільшився в розмірах і став представляти собою справжній скельний комплекс з декількома церквами, господарськими приміщеннями, келіями ченців, стійлами для худоби та іншими спеціально організованими місцями. Як і багато інших визначних пам'яток Каппадокії, монастир Селіма вирубаний в м'якому вулканічному туфі.